ПАМ’ЯТКА ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ БОТУЛІЗМУ

Ботулізм — гостра токсикоінфекція, викликана паличкою Clostridium botulinum і її токсином, що міститься в неправильно приготовлених і збережених консервах. Захворювання реєструється повсюдно, окрім районів вічної мерзлоти. Присутність ботулотоксину в харчових продуктах не змінює їх органолептичних властивостей.

Збудники ботулізму широко поширені в природі. Вегетативні форми і спори виявляються в кишечнику різних домашніх і особливо диких тварин, водоплавних птахів, риб. Потрапляючи у зовнішнє середовище (ґрунт, мул озер і річок), спори довгостроково зберігаються і накопичуються. Практично всі харчові продукти, забруднені ґрунтом або вмістом кишечника тварин, птахів, риб можуть містити спори або вегетативні форми збудників ботулізму. Проте? захворювання може виникнути тільки при вживанні тих, які зберігалися при анаеробних або близьких до анаеробних умовах без попередньої достатньої термічної обробки. Це можуть бути консерви, особливо домашнього приготування, копчені, в’ялені м’ясні та рибні вироби, а також інші продукти, в яких є умови для розвитку вегетативних форм збудників та токсиноутворення.

Найчастіше реєструються захворювання, пов’язані з вживанням грибів домашнього консервування, копченої або в’яленої риби, м’ясних і ковбасних виробів, бобових консервів. Ці продукти частіше викликають групові, «сімейні» спалахи захворювань.

Якщо інфікований продукт твердофазний (ковбаса, копчене м’ясо, риба), то в ньому можлива, так звана, «гніздова» інфікованість збудниками ботулізму і утворення токсинів. Тому зустрічаються випадки захворювання на ботулізм, коли не всі особи, які вживали один продукт, хворіють. У даний час переважають захворювання, викликані отруєннями токсинами А, В або Е.

Таким чином, основним шляхом передачі захворювання є харчовий, обумовлений вживанням консервованих у домашніх умовах продуктів харчування.

У питаннях профілактики ботулізму основним є дотримання чистоти сировини. Тому, чим чистіше відмито городину перед консервуванням, чим ретельніше промита риба перед засолом, тем менше ймовірність потрапляння до продукту збудника ботулізму.

Рибу перед засолом у домашніх умовах необхідно звільнити від нутрощів, ретельно промити зовнішню й внутрішню поверхні. Гриби складно повністю звільнити від мікрочастинок ґрунту, тому не рекомендується консервувати їх у герметично закритих банках у домашніх умовах.

При домашньому консервуванні, особливо овочів, що містять мало природної кислоти, необхідно додавати за рецептурою оцтову, лимонну кислоти, тому що збудник ботулізму не любить кисле середовище.

Важливо добре стерилізувати банки й кришки безпосередньо перед закладкою в них продуктів.

При консервуванні в домашніх умовах, особливо м’ясних і рибних продуктів, необхідно проводити тиндалізацію (протягом двох діб прогрівати при температурі 100°С 5 хвилин для переходу спор у вегетативну форму), після чого простерилізувати консерви при температурі 100°С — не менше 40-60 хвилин з подальшою їх герметичною упаковкою.

Найменше здуття кришки — причина для категоричної відмови від уживання в їжу вмісту даної банки.

Також необхідно категорично виключити придбання виготовлених у домашніх умовах консервів, в’яленої, копченої, солоної риби й інших продуктів харчування в місцях несанкціонованої торгівлі у приватних осіб.

У випадку появи симптомів захворювання слід негайно звернутися до лікаря. З метою попередження харчових отруєнь необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

— не брати в дорогу та на відпочинок продукти, що швидко псуються;

— швидкопсуючі продукти зберігати тільки в холодильнику та обов’язково дотримуватись термінів їх реалізації;

— ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати;

— сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремим розроблювальним інвентарем (ножі, дошки);

— захищати харчові продукти і продовольчу сировину від випадкових забруднень, зберігати їх у закритому посуді;

— не купувати продукти харчування на стихійних ринках з рук у приватних осіб. У випадку виявлення перших ознак харчового отруєння (слабкість, підвищення температури тіла, нудота, біль в животі, блювання, пронос тощо) не займайтесь самолікуванням, а терміново зверніться до найближчої лікувальної установи за допомогою медпрацівників.

Пам’ятайте: хворобу легше попередити, ніж лікувати.

Будь-яке отруєння не проходить безслідно. Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких, а особливо дітей. Прислухайтесь до вищевказаних порад

Ботулізм (BOTULISMUS)

Ботулізм — гостра інфекційна хвороба з групи кишкових інфекцій, яка характеризується важким ураженням нервової системи зі слабкістю скелетних і гладких м’язів, порушенням зору, ковтання, моторики кишок. Спричиняється анаеробним мікробом Сl.b otulinum (ceротипи А, В, С,D,Е, F), який утворює спори і дуже сильний екзотоксин.

Епідеміологія.Резервуаром збудника ботулізму є переважно теплокровні травоїдні тварини. У зовнішнє середовище мікроби потрапляють з випорожненнями. Інфікування людини відбувається при споживанні забруднених спорами продуктів, частіше домашнього консервування (м’ясо, гриби, овочі, риба). Захворювання спричиняють не самі мікроби, а екзотоксини, що їх вони утворюють при розмноженні в анаеробних умовах.

Клініка. Інкубаційний період коливається від декількох годин до 10 днів. Тривалість і важкість перебігу хвороби залежать від дози токсину, що потрапив в організм. У клінічній картині розрізняють варіанти з переважанням диспепсичних явищ, порушення зору чи дихальної функції. У першому варіанті хвороба починається з нудоти, блювання і проносу, який змінюється на тривалий закреп. Багато хворих скаржаться на здуття живота, сухість у роті, утруднення при ковтанні.Часто першими проявами ботулізму є скарги на порушення зору: зниження його гостроти, “туман” або “сітка” перед очима, двоїння предметів; сухість в роті.При обстеженні виявляють погіршення акомодації, ністагм (частіше вертикальний), мідріаз із втратою реакції на світло, анізокорію, страбізм, блефароптоз(Мал. 1, 2, 3.). Поряд з очними симптомами рано з’являються ознаки ураження ядер IX і XII пар черепних нервів — порушення мови, сиплість голосу аж до повної афонії, утруднення ковтання, поперхування.

Дуже важко перебігає ботулізм, що розпочинається з дихальних розладів. Внаслідок ураження мотонейронів шийного і грудного відділів спинного мозку виникають парези і паралічі скелетних м’язів. Хворий відчуває стиснення грудної клітки, нестачу повітря, зникає кашлевий рефлекс, дихання стає поверхневим, може настати його зупинка. Одночасно з розладами дихання змінюється голос, приєднуються розлади ковтання і симптоми загальної інтоксикації: біль голови, м’язова слабкість, безсоння.

Після початкового періоду настає фаза найвищого розвитку хвороби. На перший план виступає різко виражена очна симптоматика, можуть посилюватись розлади ковтання через відсутність глоткового рефлексу.

Хвороба може супроводжуватись змінами серцево-судинної системи (тахікардія, гіпотонія, ослаблення звучності серцевих тонів). Прогноз при ботулізмі завжди важкий, своєчасне лікування із застосуванням протиботулінічної сироватки може забезпечити поступове одужання. Тривалий час зберігається астенія, може розвинутись стійка інвалідність.

Діагностика в першу чергу грунтується на клінічних (тяжке ураження нервової системи з порушенням зору, ковтання, мови, м’язовою слабкістю) та епідеміологічних (споживання підозрілого консервованого або призначеного для тривалого зберігання продукту) даних, оскільки на специфічні лабораторні дослідження треба затратити кілька днів.

Аналіз крові засвідчує нейтрофільний лейкоцитоз і появу юних форм. Для виявлення ботулотоксину беруть кров, промивні води шлунка, блювотиння, кал і сечу хворих, залишки підозрілого харчового продукту. Матеріали від хворого потрібно забирати якнайшвидше, до введення специфічної сироватки й антибіотиків. Ботулотоксин визначають за допомогою біологічної проби на білих мишах або гвінейських свинках в реакції нейтралізації. З цією метою у хворого беруть 5-10 мл крові і вводять її піддослідним тваринам внутрішньоочеревинно, окремо і в суміші з різними типами протиботулінічної сироватки. З калу і залишків їжі можна виділити збудника шляхом висіву на казеїново-грибне середовище, бульйон Хоттінгера або середовище Кітта-Тароцці в анаеробних умовах. Створені тест-системи для швидкої кількісної ідентифікації токсину в реакції ензим-мічених антитіл.

Диференціальний діагноз необхідно проводити з харчовими токсикоінфекціями,які також можуть бути пов’язані з вживанням недоброякісного консервованого продукту. Однак провідними клінічними ознаками таких інфекцій є гарячка, симптоми гострого гастриту або гастроентериту, ніколи не буває розладів зору, ковтання і мови.

При отруєнні грибами,зокрема мухоморами, крім болю в животі та диспепсичних явищ, спостерігаються виражена слинотеча, пітливість, розлади психіки, марення, галюцинації (частіше зорові), профузний пронос, можливі домішки крові в калі. У випадку отруєння блідою поганкою настає печінкова кома. Необхідно також виключити отруєння блекотою, беладонною, метиловим спиртом.

Бульбарна форма поліомієліту характеризується високою гарячкою, гіперсалівацією, млявими паралічами та гіпотрофією м’язів тулуба і кінцівок, які швидко розвиваються; ураження часто однобічне (тоді як при ботулізмі воно має симетричний характер), у спинномозковій рідині можуть виявлятися запальні зміни.

При дифтерії також можуть бути порушення зору і ковтання, але основне значення в діагностиці мають виявлення фібринозного нальоту на мигдаликах з переходом на піднебінні дужки, набряк шиї, поєднання поліневритів з важким міокардитом, результати бактеріологічного дослідження мазків із зіва і носа на дифтерійну паличку.

Труднощі виникають при розмежуванні ботулізму та порушень мозкового кровообігу в вертебробазилярній системі. При останніх необхідно врахувати затьмарення свідомості, зміни зсідальної системи крові, а також рухові, чутливі та пірамідні порушення.

Лікування. Хворого необхідно госпіталізувати в інфекційний стаціонар. Перша допомога (незалежно від терміну, що минув від початку хвороби) складається з ретельного промивання шлунка і кишок 2-5 % розчином натрію гідрокарбонату. Якщо інфекційний стаціонар розташований на значній відстані, то, щоб не втратити час, це доцільно зробити в лікарні за місцем виявлення хворого. Але слід врахувати, що при паралічі м’язів глотки, гортані і язика зонд може попасти в трахею, тому його вводять з подвоєною увагою. Після промивання призначають усередину ентеросорбент.

У перші години хвороби доцільно ввести лікувальні протиботулінічні сироватки. До вияснення типу збудника вводять суміш сироваток типів А та Е по 10000 МО і типу В 5000 МО. Після встановлення типу ботулізму використовують відповідну моновалентну сироватку. В тяжких випадках в 1-шу добу призначають 4-6 лікувальних доз сироватки, 2 з них — внутрішньовенно крапельно на ізотонічному розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози. Перед уведенням сироватки роблять внутрішньошкірну пробу. Сироватку вводять за методом Безредки залежно від важкості хвороби протягом 2-4 днів.

Показане використання антибіотиків, дезінтоксикаційних і серцево-судинних засобів. У тяжких випадках призначають преднізолон по 40 мг на добу або його аналог. При розладах дихання хворого необхідно госпіталізувати в реанімаційний відділ і перевести на кероване дихання.

Для скорочення термінів відновлення порушень нервової системи призначають АТФ, вітаміни групи В. У пізній стадії доцільно застосовувати фізіотерапевтичні процедури.

Хворих виписують після клінічного одужання.

Диспансерний нагляд за особами, що перехворіли, проводять спільно з невропатологом і окулістом.

Профілактика та заходи в осередку.Слід неухильно дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог щодо технології виготовлення консервованих продуктів. Їх стерилізують в автоклавах, бо руйнування спор відбувається лише за температури 120 С. Зовнішньою ознакою забрудненості консервів збудником ботулізму є їх здуття внаслідок газоутворення і поява неприємного запаху. Банки з бомбажем бракують. Однак нерідко таких змін не спостерігають.

В епідемічному осередку особам, які разом з хворим вживали підозрілий продукт, з профілактичною метою вводять протиботулінічні сироватки типів А, В, Е внутрішньом’язово. Медичне спостереження ведуть протягом 12 днів. Залишки їжі, що вживалась, і підозрілі продукти підлягають вилученню і бактеріологічному дослідженню.

Причини захворювання

Ботулізм — гостре токсико-інфекційне захворювання небезпечне тим, що відразу ж вражає нервову систему. Збудник хвороби – патогенна паличка з красивим, схожим на старогрецьке, ім’ям клостридія – може ховатися в звичайній консервній банці. Причому це стосується будь-яких консервів – і м’ясних, і рибних, і овочевих. Але більш за все клостридія любить мариновані грибочки. Ботулізм можна також підчепити, покуштувавши копченини й червоної риби. Проте в 95% випадків причиною ботулізму стають консервовані гриби домашнього приготування, оскільки вони не проходять термічної обробки. В одній і тій же банці ботулотоксин накопичується кублами — заражені ділянки розсіяні по всьому вмісту банки. Тому не всі люди, які вживали консервовані продукти з тої самої банки, захворюють.

Багато господинь помилково вважають, що при приготуванні домашніх консервів у результаті їх кип’ятіння і стерилізації гинуть усі мікроби. Проте це не так. Паличка ботулізму надзвичайно живуча: її спори витримують кип’ятіння протягом 5 годин! До того ж мікроб виходить зі своєї оболонки-цисти лише при потраплянні в безкисневе середовище, до того часу він цілком захищений. Іноді вигляд і смак консервованих продуктів здаються цілком нормальними, доброякісними. Проте ними цілком можливо отруїтися. Тим часом, за свідченням фахівців, ботулінічний токсин — найсильніший з отрут. Він у 375 тисяч разів (!!!) сильніший за отруту гримучої змії.

Бомбаж

Більшість людей легковажно відносяться до поїдання домашніх і заводських консервів. Мало кого хвилює їх довголіття. Деякі господині не знають скільки років простояла у них та або інша банка, що вже говорити про консервацію, яку бабусі продають на стихійних ринках.

Медики рекомендують не їсти консерви з банок, що вздулися. Безумовно, бомбаж – тобто здуття консервів – може бути й помилковим. Наприклад, через дефекти консервування. Щоправда, помилковий бомбаж від справжнього відрізнити неважко: в безпечних консервних банках під тиском пальців денця або кришки легко вправляються, чого не можна зробити при небезпечному здутті.

Ознаки захворювання

Хвороба розвивається дуже швидко, протягом 2 — 24 годин. Перші симптоми: діарея (3 — 5 разів, без домішок крові), блювота, підвищення температури, біль у животі. Також специфічними проявами ботулізму є порушення гостроти зору (туман в очах, погане розпізнавання довколишніх предметів), двоїння в очах, косоокість (м’язи очей першими після кишечника реагують на ботулотоксин). Потім приєднується порушення мови, слабкість, сухість у роті, порушення ковтання, зміни голосу і т. д. Ботулотоксин викликає відключення м’язів у всьому організмі хворого. Разом з тим температура у хворого нормальна або злегка підвищена, свідомість збережена.

При перших же симптомах подібного роду необхідно терміново викликати «швидку допомогу» й направити хворого в лікарню, оскільки без лікування у людини прогресує відключення м’язів і наступає смерть від паралічу дихальної мускулатури. Ні про яке самолікування не може бути й мови. Чим раніше потерпілий звернеться до лікаря, тим більша вірогідність уникнути ускладнень, а то й летального результату.

Допомога

Лікують ботулізм лише в інфекційному відділенні лікувальної установи. Умови стаціонару дозволяють компенсувати порушення, викликані в організмі ботулотоксином. У першу чергу з кишечника хворого видаляють залишки отруєної ботулінічним токсином їжі шляхом прийому сольового проносного (наприклад, сульфату магнію), олії всередину (для скріплення токсинів), а також проводять промивання шлунку теплим 5%-ным розчином питної соди. Але найголовнішим засобом специфічного лікування є термінове введення протиботулінічної сироватки (частіше використовують полівалентну сироватку), яка нейтралізує смертельно небезпечний токсин. Потрібен ретельний догляд за хворим, за призначенням лікарів застосовують підтримуючу дихання апаратуру, проводять заходи для підтримки фізіологічних функцій організму. При розладах ковтання здійснюють штучне живлення через зонд або за допомогою живильних клізм. З медикаментів допоміжну дію надає левоміцетин (всередину за призначенням лікаря), а також внутрішньом’язове введення аденозинтрифосфорної кислоти) у перші 5 днів лікування. Зазвичай тривалість госпіталізації хворого при ботулізмі складає близько 3 тижнів.

Найнеприємніше, що хвороба може розпочатися знову — імунітет при ній не розвивається.

Профілактика

Для того, щоб не захворіти ботулізмом, медики радять ретельно обробляти (термічно) продукти харчування, строго дотримуватися санітарних норм приготування, зберігання і вживання їжі. Не варто їсти продукти з ознаками їх недоброякісності — запахом гострого сиру або згірклого масла.

Щоб убезпечити себе і своїх близьких медики радять дотримуватися нехитрих правил:

• Продукти, призначені для консервації, ретельно промити під чистою проточною водою. Потім прокип’ятити протягом 5 — 10 хвилин кришки й обшпарити окропом банки.

• Зберігати домашні заготовки тільки в прохолодному місці й не купувати консервовані в домашніх умовах продукти на ринку чи просто з рук. Продукти з банок, кришки на яких вздулися, а також мають незвичайний запах, потрібно негайно викинути.

• Найбільшу небезпеку становить споживання такого роду продуктів у поєднанні з алкоголем, який створює сприятливе середовище для мікробів, що викликають ботулізм.

spacer