ПОДАРУВАТИ ЧИ ЗАПОВІСТИ НЕРУХОМІСТЬ?

Одне із найбільш популярних питань пов’язане з бажанням батьків передати своїм дітям (онукам, рідше іншим родичам або іншим людям) нерухомість, що їм належить. Яким чином це краще зробити? Подарувати чи оформити заповіт?

Згідно з Цивільним кодексом України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування. Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття та здійснення державної реєстрації цього права, після чого обдаровуваний одразу має право володіти, користуватись та розпоряджатись цим майном, а дарувальник втрачає усі права на подароване майно, тобто дарування після смерті чиннимзаконодавством не передбачено.

В свою чергу заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач є вільним у виборі спадкоємців, маючи можливість без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.

Якщо за договором дарування обдаровуваний стає стопроцентним власником майна, то при спадкуванні не все так просто. При складанні заповіту слід розуміти, що заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. До таких осіб належать неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. За наявності таких осіб, майно буде поділено між ними та спадкоємцем, вказаним у заповіті, у відповідному співвідношенні згідно вимог Цивільного кодексу України.

Важлива особливість договору дарування – це строк позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в один рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдаровуваний, може звернутися до суду у разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування, але підстав для його розірвання, визнання недійсним не так багато.

  1. Момент переходу права власності.За договором дарування право власності на  нерухоме майно виникає з моменту укладення договору, якщо інше не передбачено в самому договорі. Так, договором дарування може бути передбачено обов’язок дарувальника передати майно у майбутньому. Однак, як правило, дарунки передаються відразу. За заповітом право власності виникає у спадкоємця після прийняття спадщини. Прийняття спадщини є тривалішою процедурою, ніж прийняття дарунка. Згідно чинного законодавства спадщина відкривається в день смерті спадкодавця, спадкоємець подає заяву про її прийняття, після спливу 6 місяців отримує свідоцтво про право на спадщину і лише пройшовши всі етапи оформлення спадщини спадкоємець отримує нерухоме майно у власність. Процедура дарування нерухомого майна відбувається значно простіше.
  2. Податки та інші витрати. Як при оформленні заповіту, так і договору дарування здійснюється оплата за нотаріальні послуги, а також сплачується державне мито. Ціни на нотаріальні послуги ми вказувати не будемо, оскільки в кожного нотаріуса ціна буває різною. Стосовно державного мита, за нотаріальне посвідчення договору дарування сплачується  мито у розмірі одного відсоткавід загальної вартості нерухомого майна. Відсоток вираховується з вартості оцінки майна, вказаного у звіті про оцінку. Таким чином при даруванні необхідно буде сплатити гроші за послуги професійного оцінювача, який підготовляє такий звіт. При оформленні заповіту оцінка майна не вимагається. Сума державного мита при складанні заповіту  є незначною – 85 копійок. Також сплачується державне мито за видачу свідоцтва про право на спадщину – 34 гривні.
    За майно, отримане як за договором дарування, так і в порядку спадкування сплачуються податки. Майно за загальним правилом оподатковується податком на доходи фізичнихосіб за ставкою 5% і військовим збором за ставкою 1,5%. Для іноземців ставка податку  на доходи фізичних осіб становить 18 %. Важливо, що від сплати цих податків звільняються особи, які по відношенню до дарувальника (спадкодавця) є родичами першого та другого ступеня споріднення. До  першого ступеня споріднення належать батьки, другий з подружжя, діти. До другого ступеня споріднення відносяться рідні брати та сестри, баба та дід, онуки. Слід зазначити, що раніше звільнялися від оподаткування лише родичі першого ступеня споріднення, однак у 2017 році почала діяти норма Податкового кодексу, яка звільнила від оподаткування також родичів другого ступеня.
  3. Зміна і скасування.Питання зміни або скасування заповіту та договору дарування хвилює перш за все особу, яка має намір передати майно. Трапляються різні життєві ситуації, наприклад, коли відносини між особами погіршилися, або обдаровуваний (заповідач) потрапив у скрутне становище, або ж  в останнього просто змінилися плани  і йому необхідно повернути майно, щодо якого він вчинив провочин. Після укладення договору дарування, змінити або скасувати його в односторонньому порядку неможливо. Нерухоме майно переходить у власність обдаровуваного, який розпоряджається ним на власний розсуд. Дарувальник може розірвати договір або визнати його недійсним виключно через суд  і то за наявності підстав, передбачених законом. У випадку із заповітом, заповідач може в будь-який час змінити або скасувати його. Також заповідач може скласти новий заповіт, який  у всіх випадках скасовує попередній заповіт. При цьому майно, яке вказане в заповіті, продовжує залишатися у власності заповідача. І незважаючи на заповіт, заповідач має право на власний розсуд користуватися та  розпоряджатися цим майном.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного різниця між договором дарування та заповітом полягає в тому, що особа, яка має намір подарувати нерухоме майно повинна розуміти, що після нотаріального посвідчення договору дарування вона втрачає всі права на нерухоме майно, а при посвідченні заповіту його права на нерухоме майно залишаються незмінним за його життя, тому укладати договір дарування чи заповідати нерухоме майно – кожен має вирішувати сам.

З повагою спеціалісти Путивльського бюро правової допомоги

spacer