УНИКНУТИ ВТРАТИ, ОТРИМАТИ ЗИСК! ДО УВАГИ БДЖОЛЯРІВ!

Уже в котрий раз, як в області внаслідок обробки полів гинули робочі бджоли. Скаржилися ¬ на погане самопочуття і люди. Тоді шукали винних, вимагали покарати, однак із року в рік ситуація повторюється. Що ж робити, коли фермер, окрім шкідників на полях, труїть усе навколо.

Є дві складові, на які звертають найбільшу увагу при внесенні агрохімікатів на поля – це санітарно-гігієнічні вимоги і безпека людей. Проведення обробок регламентується законодавством і відповідними державними санітарними правилами. Вони єдині для всіх. Порушники цього закону і норм мають пам’ятати про цивільно-правову, адміністративну і навіть кримінальну відповідальність. Санітарними правилами чітко визначені вимоги до фермерів, які проводять обприскування полів.

Найбільш небезпечною групою, що викликають порушення травлення у бджіл, а інколи і загибель усіх сімей на пасіці є інсектициди, доведено що приблизно в 95% випадках, а гербіциди в 4% випадках і 1% приходиться на інші групи пестицидів.

Усе ж на практиці трапляється часто, що бджоли труяться хімікатами. Що в такому випадку мусить робити власник? Треба з заявою звернутися до органів місцевого самоврядування, та в територіальні органи Держпродспоживслужби, для відповідного обстеження та складання актів та супровідних документів щодо цього (Додатки 1, 2, 3).

Власнику бджіл треба знати, хто обробляв поля, чи попереджали про обприскування сільську раду і населення, чи повідомлялося про намір у газетах, пасіка повинна бути зареєстрована в органах місцевого самоврядування та мати ветеринарно-санітарний паспорт з відповідними дослідженнями, аби потім у судовому порядку відшкодувати завдані збитки.

Якщо внаслідок обробітку полів потруїлися бджоли, при отриманні позитивних результатів у ході лабораторних досліджень, тоді збитки відшкодовуються в судовому порядку.

У випадку, коли обробіток полів хімікатами проводився неподалік населеного пункту і люди відчули внаслідок цього погіршення самопочуття, запаморочення, задуху перш за все вжити найнеобхідніших заходів першої допомоги – умити обличчя і відкриті ділянки тіла, на які могла потрапити отрута, змінити одяг, випити доволі води і негайно звертатися до лікаря.

Додаток 1

За матеріалами Сумської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби

Перед відбором патологічного матеріалу для лабораторного дослідження відповідно до  Закону України  «Про  бджільництво», «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», яка затверджена  наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001р. №9 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.02.2001 р. за № 131/5322, необхідно провести комісійне розслідування за участі державного ветеринарного інспектора, фахівця із захисту рослин,  агронома, або керівника господарства, або уповноваженої ним особи, бджоляра,  представника місцевої влади та обов’язково скласти Акт комісійного обстеження (Додаток 2). Після оформлення акту проводиться відбір патологічного матеріалу (Додаток 3).

Швидкі лабораторні  дослідження патологічного матеріалу бджіл на отруєння можливі при наявності стандартних розчинів пестицидів та розроблених методик по визначенню препаратів, які вказані в акті відбору.

Лабораторні дослідження проводять наступні лабораторії:

  • Державний науково – дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно – санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ, вул. Донецька, 30), тел. 8-044-243-39-26;
  • Інститут екогігієни токсикології  ім. Ведмедя (м. Київ, вул. Героїв Оборони, 6), тел. 8-044-526-97-00;  8-044-526-96-45.

Плата за надані послуги проводиться згідно  з «Розмірами плати за послуги, які надаються регіональними службами державного ветеринарно- санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті та бюджетними установами центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів» зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.03.2013р. за № 381/22913.

Додаток 2

АКТ  КОМІСІЙНОГО ОБСТЕЖЕННЯ

Область_________________________________________________________

Район___________________________________________________________

Село____________________________________________________________

«___» ___________________________20___р.

АКТ

  1. Дата складання (число, місяць, рік).
  2. Члени комісії (держветінспектор, фахівець із захисту рослин, агроном або керівник господарства, або уповноважена ним особа, бджоляр, представник місцевої влади).
  3. Власність пасіки кількість у нього бджолосімей.
  4. Технологія утримання і догляду за бджолами, зоотехнічний і ветеринарно-санітарний стан бджолосімей до отруєння (дані беруть з ветеринарно-санітарного паспорта пасіки). Пасіка стаціонарна або вивезена на кочівну (наявність дозволу служби ветеринарної медицини і керівництва господарства).
  5. Коли, в який час доби, яким пестицидом проводилась обробка с.-г. культур; назва отрути, вид культури, наявність бур’янів, які цвітуть у радіусі 5-7 км від пасіки; чи своєчасно попереджений бджоляр про хімічні обробки.
  6. Характер загибелі бджіл (поодинокі випадки, масові, симптоми отруєння), сила бджолиних сімей після отруєння; кількість і їх стан (зовнішній вигляд), кормів у вулику.
  7. Попередній розмір завданих збитків (загинуло бджолиних  сімей повністю, маток, відкритого і печатного розплоду). Кількість стільників, площа у квадратах рамки-сітки (5ˣ5) у сім’ях, які залишились, вибракованого меду, кг.
  8. Відібрані проби патологічного матеріалу (мед, пилок, бджоли, рослини, залишок пестициду), направлені в лабораторії (ким і коли).
  9. Заходи, яких ужив бджоляр для збереження бджіл.
  10. Причини отруєння і загибелі бджіл.
  11. Пропозиції комісії (намітити міри із збереження бджіл, які залишились).
  12. Підписи членів комісії.

Додаток 3

                                                       Директору ( назва лабораторного закладу)

СУПРОВІДНИЙ ЛИСТ

При цьому направляється для визначення залишкових кількостей (назва отрути або групи їх) патологічний матеріал (перерахувати який), відібраний з пасіки (назва господарства, фермера, прізвище бджоляра, адреса) та 50 живих бджіл.

Дата загибелі бджолиних сімей (число, місяць, рік).

Клінічна картина (навести основні симптоми).

Чи проводилась обробка рослин пестицидами  в радіусі 5-7 км від місця знаходження пасіки (назва, форма, спосіб і час обробки пестицидом).

Наявність на пасіці заразних  і незаразних захворювань (назва хвороби).

Час проведення лікування бджолиних сімей або дезінфекції на пасіці (вказати коли, якими препаратами, схема лікування).

Попередній діагноз (указати).

Дата відправлення матеріалу та яким способом (поштою, нарочним).

Спеціаліст ветеринарної медицини.

______________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)                                         (підпис, дата)

spacer